Дай мені, тату, могутньої сили

Дай мені, тату, могутньої сили,
Світу того, що пройшли ваші ноги,
Щоб і моє мудре слово косило
Шкідливих і зійшовши з дороги.
Дай мені твого могутнього гніву,
Твого вогню, запали і огуди,
Шкода, що зірвало вашу руку ліву.
Отого не треба мені, люди.
Дай мені, тату, твоєї тривоги,
За дітей, за матір, як ти піклувався,
Хай мені ляжуть твої мирні дороги,
А з військовими, щоб я не спізнався.
Ніколи уже не торкнутись до скроні,
Ніколи уже не побачу – лише уві сні,
Ніколи не брати твою праву долоню,
І голосу твого ніколи не чути мені.

Микола Губа